ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 9 1.Методи зрівноваження з регульованою мірою ( нульовий метод та метод заміщення ). Суть їх роботи та структурні схеми. Метод зрівноваження з регульованою мірою (Nullmessmethode) - метод прямого вимірювання з багаторазовим порівнянням вимірюваної величини та величини, що відтворюється мірою, яка регулюється, до їх повного зрівноваження. Приклад Вимірювання електричної напруги компенсатором; зважування на рівноплечих терезах (метод протиставлення). Цей метод ще має назву - нульовий метод вимірювання, бо відрізняється тим, що результуючий ефект діяння вимірюваної Х і зразкової XЗ величин на пристрій порівняння доводять до нуля. Метод заміщення (Substitutions-Messmethode) - метод непрямого вимірювання з багаторазовим порівнянням до повного зрівноваження вихідних величин вимірювального перетворювача з почерговим перетворенням ним вимірюваної величини та вихідної величини регульованої міри (метод сравнения с мерой, в котором измеряемую величину замещают известной величиной, воспроизводимой мерой). Метод заміщення - метод вимірювань, при якому ефект діяння вимірюваної величини на пристрій порівняння (компаратор, вимірювальний прилад) запам'ятовується, а потім відновлюється діянням на нього зразкової величини. Приклад - вимірювання опору неточною мостовою схемою з застосуванням заміщуючого магазина опору. З визначень диференціального і нульового методів вимірювань випливає, що вони є окремими випадками інших методів порівняння з мірою, причому кожний з них визначається ступенем повноти реалізації цих методів. Нульовий метод має місце при повній компенсації, повному протиставленні, заміщенні чи збігу (в межах можливостей компаратора), а диференціальний - при неповній реалізації цих методів. 2.Техніко-економічна ефективність стандартизації. 2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації Серед найважливіших завдань, які вирішуються з застосуванням стандартизації є раціональне і економне використання природних ресурсів, удосконалення і зростання ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці. Стандартизація входить важливою складовою в роботи зі створення нової техніки, в науково-дослідні і конструкторські роботи. Стандартизація дає можливість забезпечити відповідність показників якості продукції з найновішими досягненнями науки і техніки, впорядкувати системи документації, скоротити терміни і трудомісткість впровадження виробництва нових видів продукції, і т. д. Метою і кінцевим результатом перелічених заходів є заощадження коштів, збільшення прибутків, економічний розвиток, які, як відомо, характеризуються високою економічною ефективністю. Тому можна стверджувати, що стандартизація теж характеризується економічною ефективністю. Економічна ефективність стандартизації (ЕЕС) є наслідком економії грошових, матеріальних, людських та інших ресурсів, яка відбувається за рахунок впровадження нових або оновлених НТД. Виконання робіт з стандартизації: скорочує цикли проектування, підготовки виробництва, виготовлення і ремонту виробів - економія часу; зменшує затрати праці, матеріалів, енергії - економія ресурсів; знижує затрати на проектування, собівартість виготовлення, затрати на ремонт виробів - економія коштів. ЕЕС може бути визначена в масштабі всього господарства країни, галузі виробництва або окремого підприємства. Для цього виконують спеціальні економічні розрахунки, які переважно базуються на чинних нормативних документах. Отже, ЕЕС становить виражену в грошових або натуральних показниках економію живої та матеріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат. Методологічно оцінка економічної ефективності стандартизації базується на таких принципах: - ЕЕС повинна трактуватися як єдиний комплексний результат економічних, організаційних та технічних заходів; - величину ЕЕС слід визначати з врахуванням масштабів впровадження заходів з стандартизації; - величина ЕЕС визначається протягом всього життєвого циклу стан...